Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 920/230/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 по справі № 920/230/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" про стягнення 15 678,29 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області у лютому 2014 звернувся з позовною заявою до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових пенсій за списком №1 та №2 за січень 2014 рік.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2014 по справі № 920/230/14 /суддя : Лиховид Б.І./ позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 678,29 грн. заборгованості; стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету 1 827,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 /судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М./ скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2014, провадження по справі № 920/230/14 припинено, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В касаційній скарзі УПФ України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014, посилаючись на те, що вона постановлена судом апеляційної інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2014 залишити без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач - ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" знаходиться на обліку в органах Пенсійного фонду України у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" не перерахував фактичні витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2014 за списком №2 в сумі 11861,17 грн та за списком №1 в сумі 3817,12 грн.

Як було встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.10.2008 порушено провадження по справі №920/230/14 про банкрутство ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів".

Рішення господарського суду першої інстанції від 27.02.2014, мотивовано тим, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою КМУ від 19.12.2003 №21-1, підтверджується належними доказами, а отже підлягають задоволенню.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 29.05.2014 мотивована тим, що спір між УПФ України у м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області та ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" у даній справі виник у сфері публічно-правових відносин загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже оскільки вказаний спір пов'язаний із здійсненням позивачем владних повноважень щодо стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків, інших обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України, то даний спір віднесений до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як спір, що не підлягає розгляду у господарських судах України, згідно ст.12 ГПК України.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вимогам закону не відповідає.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір є непідвідомчим господарському суду, що виключає можливість його розгляду господарським судом.

Згідно ст.12 ГПК України господарським судам, підвідомчі :

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до вимог чинного законодавства не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" має перед пенсійним фондом прострочену заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені згідно п.п.»б»-«з»-ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та за списком №2.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне

страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та

страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із

законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного

внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що

спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування.

Отже, позовні вимоги Пенсійного фонду до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" не пов'язані із стягненням заборгованості по страховим внескам і не є податковим боргом.

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /в редакції Закону чинній до 19.01.2013/ поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження по справі про банкрутство, можуть пред'являти свої вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

До визнання боржника банкрутом спори боржника кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як було зазначено вище, відповідач - ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" знаходиться в банкрутстві, в процедурі санації.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлена вимога до ПАТ "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" про стягнення заборгованості зі сплати пільгових пенсій у сумі 15 678,29 грн. саме до господарського, а не до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В порушення вимог ст.99-101 ГПК України, Харківський апеляційний належним чином не перевірив та дослідив обставини справи, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку про те, що вказаний спір не підлягає розгляду у господарських судах і необґрунтовано припинив провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене, належним чином перевірити фактичні обставини та докази по справі та в залежності від встановленого і вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 по справі № 920/230/14 скасувати.

Справу №920/230/14 направити до Харківського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.